TV post – телеграм канал

1+1 media не розуміє для чого держава хоче збудувати цифровий ТБ-мультиплекс в метровому діапазоні. Його зможе побачити лише 20% глядачів ефірної цифри.

Такі дані наводить гендиректор холдингу Ярослав Пахольчук на конференції Дні електронних комунікацій. Група планує провести відповідне дослідження по Україні. На його думку телеканали в метровому мультиплексі по факту ніхто не зможе побачити, навіть якщо захоче – у всіх дециметрові антени, а вони зможуть прийняти метровий сигнал на 20% – лише якщо знаходяться поряд з передавачем.

Представниця Держспецзв‘язку звинувачує Плюси у створенні прецеденту в інформаційній безпеці на супутнику після кодування каналів телегруп – окуповані території не бачать українське ТБ. І відмовляється коментувати доцільність розбудови мультиплексу саме в метрових хвилях, а не в дециметрових. Держава не пожаліє на нього 490 мільйонів гривень – буде 150 передавачів по Україні. Хоча раніше «проект» оцінювався в 250 мільйонів гривень.

Пахольчук відкидає звинувачення в питанні інформаційної безпеки. Після кодування супутнику залишилось лише 2 мільйони домогосподарств (5 млн абонентів) відкритого супутнику проти 5 мільйонів (13 млн абонентів), які були до кодування. Залишився кардшаринг – задача держави заблокувати ділків, які його пропонують і цифра абонентів відкритого супутника впаде ще більше. Група залишила на супутнику два відкриті канали – міжнародну версію 1+1 і інформаційний канал УНІАН ТБ.

Не варто забувати, що на відкритому супутнику залишилось близько двадцяти інформаційних каналів, які не планують кодуватися.

Несподівана новина від Плюсів – телеканал з наступного тижня запускає спортивні новини, щоб зробити «спортивну націю». Тим самим 1+1 стане єдиним загальнонаціональним топовим каналом, в праймі якого повернуться спортивні новини. А от спортивні трансляції група не буде купляти, бо за останні роки рейтинги спорттрансляцій впали в 3-4 рази. Вартість вправ не співпадає з їхньою окупністю. Megogo колекціонує спортивні права для іміджу. Лише підписна модель на спорттрансляції може бути бізнесом, але не в Україні.
Фізкультура – найбільш прогулювальний урок серед українських школярів.

Вартість мовлення телеканалів в державному мультиплексі Концерну РРТ буде вдвічі меншою ніж в Зеонбуді.

Про це на конференції Дні електронних комунікацій повідомив техдиректор КРРТ Сергій Семерей.

Критика побудови державного мультиплексу в метровому діапазоні неконструктивна, бо в Києві стоїть передавач в дециметровому діапазоні 2 кВт Зеонбуду – сигнал нібито не дуже якісний навіть в самій столиці. Метрові антени насправді ніхто не викидав після вимкнення ефірного аналогу.

КРРТ буде будувати мультиплекс самостійно – жодної сторонньої компанії не буде. Семерей натякає, що держава може побудувати мультиплекс в дециметровому діапазоні, оскільки він вивільняється.

Зокрема, низку верхніх частот має вивільнити Зеонбуд, який працює в дециметрових хвилях.

У КРРТ є висновки Держцентру радіочастот, який прорахував усі частоти для мовлення – вони коректні. Дослідження потенційного покриття, яке раніше анонсував Ярослав Пахольчук, пройде за участю КРРТ, Плюсів і StarLightMedia. Ціль дослідження – зрозуміти на яку відстань метровий сигнал можуть приймати дециметрові антени.

КРРТ отримає 490 мільйонів на будівництво мультиплексу не напряму від держбюджету, а через кредит від державного Укрексімбанку. Якщо «щось піде не так» держава гарантує повернення кредиту банку коштами від діяльності КРРТ. В Концерні прораховують також ризики якщо Нацрада не проведе конкурс серед телеканалів на мовлення в новому мультиплексі. Ємкість майбутнього мультиплексу може скласти від 8 до 12 телеканалів.

Заманювати канали КРРТ буде ціною. Вартість мовлення в Зеонбуді для каналів Суспільного мовлення вища, ніж для каналів в телегруп, бо ті мають знижку за численну кількість каналів в Зеонбуді. Суспільне платить Зеонбуду 2 млн гривень на місяць за один телеканала, а КРРТ зможе запросити вдвічі менше.

:bulb:В Україні уже більше мільйона абонентів інтернет-телебачення – ОТТ та IPTV

Абонентів ОТТ та IPTV станом на квітень цього року – 1,2 мільйони абонентів. Кожен рік, починаючи з 2018-го, їхня кількість росте в 2 рази. Про це на конференції “Дні електронних комунікацій” розповів Микола Фаєнгольд, керівник дивізіону Digital & Pay TV телегрупи StarLightMedia.

За останній рік через карантин виросла також тривалість дивлення абонентів ОТТ-платформ. Так, перегляд ОТТ-сервісу Sweet TV виріс відразу на 300%, розповів керівник сервісу Олександр Резунов. Найпопулярніший фільм на платформі – «Зараження» (Contagion Стівена Содерберга за участю Метта Деймона, Джуда Лоу, Гвінет Пелтроу). Абоненти сервісу не розділяють послуги перегляду ТБ та фільмової бібліотеки – вони однаково переглядають як телеканали, так і дивляться фільми. Виключно телебачення дивиться 10% абонентів Sweet TV. Сервіс орієнтується лише на український ринок, тому продовжуватиме озвучувати та дублювати на українську мову західний контент незалежно від наявності/відсутності державного регулювання.

В OLL TV саме телеперегляд, а не “кіношна” бібліотека складає левову частку – окрім live-перегляду ТБ сервіс зафіксував також ріст відкладеного перегляду ТБ – в кечапі, VOD. Зараз сервіс міняє перепозиціонування – з футбольного на кіносеріальний (для цього він єдиний в Україні має права на мейджорський серіальний контент Amediateka). Зокрема, сервіс єдиний в Україні дає легальну можливість переглядати “Друзі: реюніон” і першими результатами уже задоволений. Лінійне телебачення в топі, оскільки люди не люблять обирати контент, каже директор зі стратегії й розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Федір Гречанінов. Тому саме лінійне ТБ більше монетизувало збільшений телеперегляд, ніж нелінійне ТБ.

На MEGOGO не зафіксувало надвисоку інтенсивність перегляду контенту – умовно абоненти дивились не 3, а 4 фільми. Але в карантин на сервісі виросло прослуховування аудіокниг, додає директор зі стратегічного розвитку MEGOGO Іван Шестаков. Головні витрати сервісу з року в рік незмінні – закупка контенту та утримання мережі.

Гендиректор YOU TV Максим Смелянець говорить про те, що держава замість державного регулювання ОТТ-сервісів (ліцензування/реєстрація, мовне квотування, фільтрування бібліотеки на предмет заборонених фільмів) має займатися блокуванням сервісів в GooglePlay, які надають можливість перегляду російського телебачення. Іван Шестаков додає, що держава мала б також обмежувати або блокувати російські інформаційні програми на YouTube, що шкодять нацбезпеці. Українське держрегулювання ОТТ немає забувати і про закордонні ОТТ-сервіси, які доступні в Україні. Заступник голови Нацради Олег Черниш більш оптимістичний – на його думку при введенні держрегулювання ОТТ, до Нацради вишикується черга за ліцензіями/реєстраціями одразу 8-9 сервісів.

В числі проблем ринку було також названо демпінг та піратство. Керівник супутникової платформи Viasat Світлана Міщенко говорить, що купила за гривню в одного з контрагентів найдорожчий пакет Sweet TV, який коштує 300 гривень, і протягом трьох місяців не заплатила ще ні копійки. Олександр Резунов говорить, що цим питання у Sweet TV розбиратиметься антифрод-відділ. Маркетинг-директорка компанії «Воля» Сандра Крауїня акцентує, що через дешеву вартість підписок, абоненти все частіше формують звичку оформлювати підписки на два різні сервіси, витрачаючи в сумі відносно недорого – максимум $10.

Керівник ОТТ-сервісу “Київстар ТБ” Павло Рибак розповів про нещодавно отриманий досвід піратства, з яким стикнулась платформа. “Київстар ТБ” виклав у себе ексклюзивно “Скажене весілля-3” і відразу за 3-4 години фільм з’явився в мережі. Втім сервіс зумів заблокувати піратів. (Продовження:arrow_down:)

:dart:Кількість людей, які готові платити за контент виросла в 4 рази за 3 роки

На думку експерта з телевізійних вимірювань та досліджень Ореста Білоскурського бізнес-модель ОТТ-гравців – це отримання регулярної оплати абонентів, при цьому перегляд ними контенту невигідний сервісам, оскільки йде нагрузка на їхні мережі. Про це йшлось на конференції “Дні електронних комунікацій”.

Загалом, як показують дані Nielsen, безкоштовне ТБ сьогодні дивиться 7,778 млн сімей, 3,459 млн – платне ТБ, міксують платне і безплатне – 2,041 млн.

Також Орест презентував власне дослідження звичок телеглядачів – якщо в 2018-му про готовність оплачувати кошти за контент говорило 12% опитаних, то в 2020-му таких уже 48%. На думку абонентів справедлива ціна за кабельне ТБ – 77 гривень в місяць. Це класична ціна кардшарингового пакету – $3. В 2018-му абоненти називали майже ту саму вартість пакету – 75 гривень. За велику кількість каналів абоненти готові доплатити 15 грн, за інтернет-послугу – ще 48 грн, цікаві платні канали – не більше 7 грн, за сервіс – 5 грн. А от за фірмове ім’я сервісу (наприклад, Netflix) готові доплатити лиш 2 гривні.