МАТЕРІАЛИ ДЕК

В Одесі відбулась ПЕРША МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ДНІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ» (скорочено – ДЕК), організаторами якої виступили Інтернет Асоціація України (ІнАУ), Асоціація правовласників і постачальників контенту (АППК) і Латвійська асоціація електронних комунікацій.

Це перший масштабний конвергентний захід, де зібралися представники обох індустрій телекому й медіа. Конференцію підтвипрримали Проект Ради Європи у сфері захисту свободи слова у мережі Інтернет , Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Національна рада електронних ЗМІ Латвійської Республіки, народні депутати України Олександр Данченко і Григорій Шверк.

Голова Комітету Верховної Ради України ОЛЕКСАНДР ДАНЧЕНКО і Голова Одеської обласної державної адміністрації МАКСИМ СТЕПАНОВ у своїх зверненнях привітали учасників конференції з нагоди її відкриття і побажали плідної роботи та конструктивного діалогу.

ПЕРША СЕКЦІЯ конференції присвячена обговоренню реформ в галузі телекому і медіа.

Виступи Голови Правління ІнАУ Олександра Федієнка, Голови Правління АППК Наталії Клітної, Голови Ради асоціації «Телас» Леоніда Ошерова, Заступника голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Уляни Фещук стали основою для обговорення учасниками конференції законодавчих новел у сфері ІКТ і їх впливу на галузь, очікувань ринку від законопроектів «Про електронні комунікації», «Про РЧР», «Про аудіовізуальні медіа-послуги», питання збереження європейського вектору реформ і шляхів протидії викраденням і пошкодженням телеком-мереж в контексті національної безпеки.

ОЛЕКСАНДР ФЕДІЄНКО щодо протидіїь викраденням і пошкодженням телеком-мереж: «Поки викрадення телекомунікаційного обладнання і кабелів із сфери фінансових збитків не будуть перекваліфіковані в злочини, які наносять шкоду інформаційній безпеці держави, протидія цим злочинам буде неефективною».

НАТАЛІЯ КЛІТНА щодо європейського вектору реформ: «Існує розрив щодо розуміння європейського вектору реформ між учасниками ринку і представниками держави. Залог ліквідації цього розриву – в діалозі і співробітництві. … За результатами Конференції його учасники підпишуть Комюніке, який стане для нас дорожньою картою дій на найближчий рік».

 

УЛЯНА ФЕЩУК щодо законопроекту про аудіовізуальні медіа-послуги: «За інформацією профільного парламентського комітету, законопроект вже розроблено і буде зареєстровано найближчим часом. Зокрема, проектом передбачено реєстраційний принцип для провайдерів програмної послуги, а також формування переліку заборонених програм: замість «білого» списку буде запроваджено «чорний».

Див. презентації 1-ї секції на нашому сайті у розділі “Доповіді”

Учасники засідання зійшлись на думці, що для забезпечення ефективного реформування галузі на основі європейського курсу України розробка правочинів у сфері телекомунікацій і медіа має відбуватись з широким залученням представників вітчизняних суб’єктів господарювання і відповідною експертизою європейських фахівців.

В ході ДРУГОЇ СЕКЦІЇ обговорювались питання вступу в дію Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».

Дискусія, яку вели з учасниками конференції голова Комітету ІнАУ з питань доступу до інфраструктури телекомунікацій Анатолій Пятніков, заступник директора Департаменту зв’язку НКРЗІ Григорій Гриша, Голова Ради асоціації «Телас» Леонід Ошеров, представниця АППК Світлана Юревич стосувалась особливостей імплементації закону про доступ до інфраструктури, першочергових кроків операторів щодо взаємодії з обленерго, місцевою владою та ПАТ «Укртелеком», завдань для галузі з розробки нормативних документів та інших проблемних питань.

ЛЕОНІД ОШЕРОВ щодо подальших завдань: « Закон про доступ до інфраструктури є важливим надбанням галузі телекомунікацій. Тепер наше спільне завдання – завершити роботу з напрацювання правил і методик відповідно до закону».

АНАТОЛІЙ ПЯТНІКОВ щодо переваг від впровадження закону про доступ до інфраструктури: « Зараз з’явилась чітка процедура по відповідальності і строкам по взаємодії з енергетиками, що дозволяє планувати будівництво телекомунікаційних мереж».

ГРИГОРІЙ ГРИША щодо правил доступу до ККЕ: «НКРЗІ попереду всіх у опрацюванні своєї частини документів відповідно до закону про доступ. Ми врахували зауваження представників ринку в проекті правил надання доступу до інфраструктури ККЕ і до кінця місяця плануємо винести документ на засідання Комісії з наступним виставленням на громадське обговорення. Чекаємо від операторів і асоціацій пропозицій щодо складення аналізу регуляторного впливу».

Див. презентації 2-ї секції на нашому сайті у розділі “Доповіді”

ТРЕТЯ СЕКЦІЯ була організована під брендом Astro.

Технологічним новаціям для розвитку бізнесу операторів телекомунікацій було присвячено ряд виступів представників Astro Strobel GmbH Germann Geer і партнерів компанії з таких питань:

  • Сучасний розвиток європейських операторів на прикладі проектів компанії Astro Strobel GmbH;
    IP головні станції. IP-PAL / QAM / COFDM / FM; «Техніка головних станцій. Нові бюджетні IP-PAL рішення»;
  • Оптичне обладнання. Від оптичних передавачів та підсилювачів до приймачів;
  • Вимірювальне обладнання компанії KWS;
  • PON рішення. Організація доставки інтернет-послуг, ТВ-сигналу і медіа-контенту в PON мережах;
  • Обладнання Fiber Fox для проведення зварювання оптичних волокон;
  • Обладнання для побудови волоконно-оптичних мереж;
  • Новинки виставок CEBIT, CCBN, ANGA 2017.

Всі презентації 3-ї секції див. на нашому сайті у розділі “Доповіді”

ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ завершила перший день конференції. Її тема – Нагляд, якість, звітність, держава як гарант забезпечення балансу інтересів користувачів та операторів телекомунікацій.

В ході обговорення питань блокування доступу до інтернет-ресурсів, шляхів спрямування репресивного апарату держави від легальних гравців до нелегалів, європейського досвіду нагляду у сфері телекомунікацій, якості послуг з презентаціями виступили експерт ринку телекомунікацій Олександр Баранов, голова Комітету ІнАУ з питань захисту прав людини і свободи слова Максим Тульєв, заступник Департаменту державного нагляду НКРЗІ – начальник управління координації державного нагляду Василь Гуда, представник УДЦР Сергій Тимченко.

ОЛЕКСАНДР БАРАНОВ про європейський підхід до реформування галузі телекомунікацій: «Європейський підхід – це презумпція невинуватості і презумпція добросовісної поведінки, основана на довірі і контролі. НКРЗІ, оператори і споживачі – партнери у досягненні основної цілі реформування галузі телекомунікацій: доступ користувачів до максимально можливого спектру якісних телекомунікаційних послуг».

СЕРГІЙ ТИМЧЕНКО щодо показників якості доступу до мережі Інтернет: «Загальна кількість вимірювань у нас в минулому році була понад 250, в цьому році є динаміка на збільшення. Всі вимірювання показали відповідність показників встановленим нормам».

МАКСИМ ТУЛЬЄВ щодо відповідальності за блокування: «Якщо провайдер щось перезаблокував (оверблокінг), він несе відповідальність перед клієнтом за ст. 148-2 Кодексу України з адміністративних правопорушень, а якщо недозаблокував, або зовсім не заблокував, відповідальності поки що немає».

ВАСИЛЬ ГУДА щодо протидії нелегалам: «Законодавство сьогодні не дає права на протидію нелегалам: неможливо провести заходи державного нагляду стосовно суб’єктів господарювання, які не внесені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій. Крім цього, законодавством не визначено порядок припинення роботи РЕЗ та ВП, технічних засобів телекомунікацій, які експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері телекому та РЧР та власники яких не встановлені».

Див. презентації 4-ї секції на нашому сайті у розділі “Доповіді”

П’ЯТА СЕКЦІЯ конференції присвячена обговоренню Європейських стандартів у сфері аудіовізуальних медіа-послуг, а також нових медіа.

Виступи Голови Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку Олександра Данченка, незалежного експерта Ради Європи Тані Кершеван-Смоквіної, народного депутата України Григорія Шверка, заступника голови Національної ради з електронних ЗМІ Латвійської Республіки Гунти Лідака;  представників профільних асоціацій Уча Сетурі (Грузія), Наталії Клітної, Олександра Федієнка, Інесе Александрової (Латвія), Вадима Сидоренка (Triolan); Івана Шестакова (MEGOGO), Олександра Ковальського (Ericsson) стосувались питань кібербезпеки, блокування інтернет-ресурсів, європейських підходів щодо регулювання послуг онлайнового контенту, світових тенденцій споживання телевізійного контенту.

ОЛЕКСАНДР ДАНЧЕНКО щодо блокування інтернет-ресурсів: «Це кардинально неправильно як основний елемент стратегії, навіть в умовах складної ситуації в Україні. Проблема нашої галузі в тому, що вона розпорошена по різних міністерствах. Зараз координації немає, і цей указ кожен може використати, наприклад, для рейдерства. Це питання є частиною кібербезпеки держави, і його треба прописати в законі. Ми розглянемо це на найближчому засіданні Комітету».

ТАНЯ КЕРШЕВАН-СМОКВІНА щодо контролю в Інтернеті: «Всі сподівалися, що Інтернет має демократизувати комунікацію і діяти без втручання посередників. Але цей прогноз виявився занадто оптимістичним. Інтернет все ж контролюється великими корпораціями і державами. Ми маємо зізнатися, що є шлюзи в Інтернеті, і є ті, хто ці шлюзи контролює. З’являється все більше випадків втручання держави і цифрових посередників. Такі втручання часто є непрозорими. ЄС зараз хоче зробити так, щоб радикальні заходи не ухвалювались окремими країнами».

ГРИГОРІЙ ШВЕРК щодо термінів прийняття законопроекту про аудіовізуальні послуги: «Законопроект про аудіовізуальні послуги створено за гроші ЄС кілька років тому. Україна на цей час мала його уже прийняти. В ньому заплановано дуже велике послаблення щодо заміни ліцензування на реєстрацію, зменшена необхідність плат і подачі документів. Законопроект вводить поняття, які поки що не врегульовані законодавством України. Остаточний текст буде доступний найближчими днями. Ми будемо працювати, щоб документ максимально швидко, але з урахуванням зауважень галузі, потрапив в парламент. Сподіваємось на прийняття закону до кінця року».

УЛЯНА ФЕЩУК щодо законодавчих новацій: «Закон містить ряд новацій: щодо соціальної відповідальності медіа у сфері захисту дітей, щодо зберігання програм, передбачено виділення коштів на дослідження ринку. Також передбачена можливість створення органу співрегулювання з асоціаціями і учасниками ринку».

ГУНТА ЛІДАКА щодо синхронізації норм законодавства в Європі: «Багато питань, які обговорюються в Україні, ми в свій час проходили. В Європі дуже важливі питання синхронізації норм законодавства. Є інтереси малих країн, є інтереси великих країн з великим ринками, є багато проблем щодо досягнення консенсусу. У нас основна проблема в тому як цифровому контенту вижити на місцевому ринку, куди мають доступ потужні гравці з інших країн».

УЧА СЕТУРІ щодо ризиків свободі слова в Інтернеті: «Найголовніше в Інтернеті – забезпечити свободу слова. Виклики, які за собою несуть ризики цензури – це ризики для демократії. А проти пропаганди є статті в законі. Ми в Грузії розробили Кодекс саморегуляції ISP, будемо представляти цей документ на національному форумі з управління Інтернетом IGF».

Див. презентації 5-ї секції на нашому сайті у розділі “Доповіді”

В ході ШОСТОЇ СЕКЦІЇ конференції обговорювались питання взаємодії держави і бізнесу, піратства, інформаційної безпеки, діяльності силовиків у сфері телекому.

У своїх виступах член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль, Олександр Папуця (Адвокатське об’єднання «Cмарт Солюшнз»), Микола Фаєнгольд, Федір Гречанінов (StarLightDigital), Павло Миколюк (ЮФ «Віндекс»), Світлана Дудник (ІнАУ), В’ячеслав Куліуш (Причорноморське управління кіберполіції Національної поліції України) висвітлили питання протидії піратству, повноважень державних органів у цій сфері, взаємодії з правоохоронними органами, особливостей судового захисту у сфері авторських прав, обговорили Законодавчі ініціативи з питань протидії правопорушенням з використанням мережі Інтернет.

ІВАН ШЕСТАКОВ: «За останній рік у зв’язку із закриттям головних піратських онлайн-кінотеатрів Ex.ua і Fs.to аудиторія, яка сплачує MEGOGO, виросла в 2,5 рази. Сьогодні це всього 2%, але вона приносить сервісу 40% доходів. Зміни в антипіратському законодавстві (закон про держпідтримку кінематографії) і активізація кіберполіції свою справу роблять, але через наявність в країні двох сірих зон (Донбас і Крим) і Придністров’я під боком у Одеській області, пірати отримали шанс на процвітання».

МИКОЛА ФАЄНГОЛЬД:  «Є ціла низка операторів, які спочатку отримували листи з погрозами від нашого Центру моніторингу контенту, і з якими ми проводили бесіди. На щастя, 81 провайдер вирішив увійти в легальне поле та розпочати співпрацювати. Щодо решти порушників, то ми не хочемо йти в господарські суди. Ми хочемо йти по Кримінальному кодексу. Як з’ясувалося, тут є свої складнощі.»

Див. презентації 6-ї секції на нашому сайті у розділі “Доповіді”

Конференцію завершила СЬОМА СЕКЦІЯ, яка була присвячена питанням недобросовісної конкуренції і проблемам взаємодії з провідними мовниками країни.

У своїх виступах Державний уповноважений АМКУ Марія Процишен, Директорка Латвійської асоціації електронних комунікацій Інеса Александрова, Олександр Арутюнян (Павутина.Нет), Ігор Хлюпін («Інтрафік»), Ярослав Пахольчук («1+1 медіа»), Юрій Котляров (ЮК «Юскутум»), Вадим Сидоренко (Triolan), Ніна Кучерук (ЮФ Jurimex), член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олег Черниш сконцентрувались на питаннях визначення демпінгу згідно законодавства України, механізмах протидії недобросовісній конкуренції у сфері телекомунікацій, випадках введення в оману споживачів і вимог щодо поширення партнерських телевізійних сервісів, спірних положеннях угод із телерадіоорганізаціями, шляхах підвищення ARPU. Також обговорені питання щодо розгляду АМКУ заяв профільних асоціацій стосовно методів впровадження оновленої УПП з 2017 року та щодо перспектив взаємодії вітчизняних операторів з провідними мовниками.

МАРІЯ ПРОЦИШЕН: «Спілкування з учасниками Конференції виявило дві основні проблеми: щодо демпінгу і впровадження універсальної програмної послуги, яка пов’язана із законодавчими змінами 1 січня 2017 року. Але питання демпінгу потребує економічного аналізу. Антимонопольний комітет має втручатися лише в тому разі, коли переваги конкуренції отримуються протиправними діями. Якщо ж це жорстока конкурентна боротьба, ми не втручаємось. Важливо не плутати з демпінгом дії, які можуть бути на нього схожі, коли, наприклад, у суб’єкта господарювання низька собівартість дозволяє знижувати ціни».

НІНА КУЧЕРУК: «На відмінність від інших країн, в Україні  нема законодавчо встановленого визначення  «демпінгу» і його обмеження.  У сфері телекому є, а у діяльності провайдерів програмної послуги – нема. Тому логічно було б удосконалити законодавство  і  встановити заборону на встановлення демпінгових цін провайдерами програмних послуг, щодо здійснення перехресного субсидіювання, тощо».

ІНЕСЕ АЛЕКСАНДРОВА щодо середнього чека в Україні і в Латвії: «Якби я була абонентом українського телеком-ринку, я би сама собі заздрила. Але я не розумію як такі послуги за такими тарифами можуть існувати зокрема  без масового порушення авторського  права. Операторам Латвії вдалося подолати кризу і збільшити середній чек вартості телеком-послуг з 1-2 євро на початку 2000-х років до 15-20 євро сьогодні. Значну роль у підвищенні тарифів відіграли  правовласники».

ОЛЕГ ЧЕРНИШ щодо строків припинення аналогового мовлення: Всі розуміють, що відключення аналогового телебачення 30 червня 2017 року не відбудеться. Ми будемо ініціювати відтермінування на іншу дату. Моя точка зору, що це відбудеться 30 червня 2020 року, коли будуть закінчені вибори. Ринок може сам відрегулювати це питання, оскільки зараз компанії несуть подвійне навантаження, їм важко продавати контент у різному доступі, і вони можуть відкликати свої ліцензії на аналогове мовлення раніше встановленої дати.

Див. презентації 7-ї секції на нашому сайті у розділі “Доповіді”

Учасники конференції розглянули проект підсумкового Комюніке, яке після врахування зауважень буде надіслано відповідним державним органам.

Конфереція відбулась ЗА ПІДТРИМКИ:

СПОНСОРИ:

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАРТНЕР:

ІНФОРМАЦІЙНІ ПАРТНЕРИ:

ПАРТНЕРИ:

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ОН-ЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЇ – Cosmonova.net