Актуальні питання законодавчого забезпечення галузі інформаційно- комунікаційних технологій

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

слухань в Комітеті Верховної Ради України

з питань інформатизації та зв’язку на тему:

«Актуальні питання законодавчого забезпечення галузі

інформаційно-комунікаційних технологій»

 1 червня 2018 року

Київська обл., Вишгородський район, с. Глібівка,

 

 

Учасники слухань в Комітеті Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку розглянули деякі питання набрання чинності Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”, проблеми виконання Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», питання запобігання та протидії крадіжкам та пошкодженням телекомунікаційного обладнання, про заходи щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення.

Учасники слухань відзначають, що на сьогодні стан розвитку ІКТ в Україні значно випереджає стан розвитку законодавства у цій сфері. Водночас, стан розбудови інформаційного суспільства та сфери ІКТ в Україні у порівнянні зі світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає стратегічним цілям розвитку України. Законодавство у сфері телекомунікацій не відповідає ні потребам операторів, провайдерів телекомунікацій, ні інтересам споживачів телекомунікаційних послуг.

Усунення зазначених проблем та недоліків чинного законодавства, як напрямків подальшої законотворчої діяльності, передбачене Рекомендаціями парламентських слухань на тему «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України», затвердженими Постановою Верховної Ради України від 31.03.2016 р. №1073-VIII.

Набрання чинності Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»

9 травня 2018 року, набув чинності Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» (далі – Закон), яким визначено правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі, повноваження і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб та громадян, основних засад координації їх діяльності, а також базових термінів у сфері кібербезпеки.

Згідно Закону, Державна служба спецзв’язку забезпечує створення Національної телекомунікаційної мережі та Державного центру кіберзахисту, функціонування урядової  команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA для аналізу даних про кіберінциденти та для надання практичної допомоги щодо усунення їх наслідків. CERT-UA має розміщувати офіційні рекомендації щодо протидії кіберзагрозам та взаємодіяти з правоохоронцями по їх попередженню.

Закон визначає основні об’єкти кіберзахисту, які створюють критичну інфраструктуру країни, принципи забезпечення кібербезпеки та національну систему кібербезпеки.

Згідно Закону, Президент України координує діяльність у сфері кібербезпеки через очолювану ним Раду національної безпеки та оборони.

Прийняття Закону – важливий етап для України, адже це запускає комплексний процес регулювання кібербезпеки, як окремої важливої галузі. Наступним етапом має стати перелік об’єктів критичної інфраструктури від Кабміну (об’єкти, що мають життєво важливе значення для функціонування держави).

Загалом Закон розширив і доповнив положення Стратегії кібербезпеки України, затвердженої указом Президента України в 2016 році. Водночас, основним досягненням закону «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» є імплементація в правове поле визначень, що стосуються кібербезпеки, кібератак і кіберзахисту.

Зараз на часі – приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”.

Запобігання та протидія крадіжкам та пошкодженням телекомунікаційного обладнання

Дане питання неодноразово розглядалося в Комітеті Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

За ініціативою Комітету та галузевих асоціацій було проведено 22 травня 2017 року круглий стіл на тему: «Крадіжки та пошкодження телекомунікаційного обладнання – загроза для національної безпеки», на якому учасниками було схвалено Резолюцію та запропоновано профільним асоціаціям, операторам телекомунікацій звернутися до Голови Верховної Ради України щодо прискорення розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо операцій з металобрухтом та посилення відповідальності за викрадення телекомунікаційного обладнання)» (реєстр. № 6454), поданого народним депутатом України О. Данченком та іншими. Запропоновано Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації на базі Українського державного центру радіочастот створити базу даних викраденого телекомунікаційного обладнання та виявлення випадків подальшого використання обладнання. Рекомендовано операторам та провайдерам телекомунікацій використовувати елементи брендування кабелів та телекомунікаційного обладнання з метою полегшення його ідентифікації в разі викрадення.

Крім того, Комітетом  проведено виїзне засідання у м. Дніпро 16.06.2017 на тему: «Крадіжки та пошкодження телекомунікаційного обладнання – загроза для національної безпеки» під час якого укладено Меморандум про взаємодію та співпрацю між Комітетом Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку, Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади, власниками об’єктів інфраструктури телекомунікацій, операторами та провайдерами телекомунікацій, галузевими  об’єднаннями та громадськістю.

Проте ситуація залишається критичною, у зв’язку з чим Комітет на своєму засіданні 24.05.2018 надав протокольне доручення секретаріату підготувати звернення до:

  • Кабінету Міністрів України, Служби Безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України щодо здійснення невідкладних заходів для боротьби з умисним пошкодженням телекомунікаційних мереж та об’єктів та запобігання здійсненню таких злочинів, а також притягнення до відповідальності винних;
  • Голів Дніпропетровської, Київської, Запорізької, Харківської, Полтавської обласних державних адміністрацій щодо вжиття комплексних заходів з метою унеможливлення здійснення умисного пошкодження телекомунікаційних мереж та об’єктів з метою викрадення майна (технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку);
  • Голів обласних державних адміністрацій щодо критичної ситуації, що склалася в період проходження Операції об’єднаних сил, із здійсненням умисного пошкодження телекомунікаційних мереж та об’єктів з метою викрадення майна (технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку) з питанням про перевірку дотримання умов дозволів  діяльності пунктів приймання металобрухту;
  • Міністра внутрішніх справ України про проведення підрозділами внутрішньої безпеки Національної поліції службової перевірки обласних управлінь щодо здійснення ними боротьби з такими видами злочинів, як умисне пошкодження телекомунікаційних мереж та об’єктів з метою викрадення майна (технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку).

Оператори телекомунікацій та суб’єкти господарювання інших сфер діяльності постійно зазнають багатомільйонних збитків від злочинів, пов’язаних з крадіжками телекомунікаційного обладнання та пошкодженнями телекомунікаційних мереж, кабельних, радіорелейних ліній зв’язку, порушенням цілісності колодязів кабельної каналізації електрозв’язку.

Так, у період 2015-2017 років зафіксовано близько 70 690 випадків крадіжок та пошкоджень цілісності телекомунікаційних мереж та об’єктів, чим нанесено збитків на суму понад 816 млн. гривень.

Динаміка 2017 року свідчить  про значне зростання кількості таких випадків. У 2017 році зафіксовано понад 29 190 крадіжок обладнання та пошкодження телекомунікаційних мереж, завдано збитків на суму понад 391 млн. гривень, що на 120 млн. грн. більше ніж у 2016 році. Величезні кошти оператори та провайдери телекомунікацій вимушені витрачати на відновлення телекомунікаційних мереж, а потім знову ж таки знаходити кошти на інвестиції у розвиток галузі та впровадження новітніх технологій.

Фактично в Україні відбувається знищення телекомунікаційної інфраструктури, яка є «нервовою системою держави», а від її функціонування залежить не тільки можливість спілкуватися громадянам між собою, але й система оповіщення в разі надзвичайних ситуацій та військових дій, та в цілому керування державою.

Особливої гостроти вказана проблема набуває в умовах гібридної війни, коли навіть тимчасова втрата зв’язку в окремих регіонах України  може мати катастрофічні наслідки.

Аналіз наявної інформації вказує на те, що 93 % крадіжок та пошкоджень відбуваються в 5 областях України (Дніпропетровській – 42 %, Київській – 25 %, Запорізькій – 13 %, Харківській – 8,5 %, Полтавській – 4,5 %).

Викрадення кабелів та їх здача в пункти прийому металобрухту здійснюється відкрито. Одні і ті ж особи, автомобілі затримуються правоохоронцями багато разів.  Наразі кількість випадків умисного пошкодження телекомунікаційних мереж та об’єктів досягла загрозливого рівня та створює реальну загрозу національній безпеці держави.

Отже питання потребує вирішення, у тому числі із залученням органів місцевого самоврядування, які у межах повноважень, з урахуванням положень підпункту а частини першої ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  мають створити комісії з питань перевірки дотримання порядку здійснення операцій з металобрухтом,  припинення діяльності нелегальних пунктів прийому металобрухту, стану нарахування і сплати податків та страхових внесків, за участі і з залученням представників  відповідних підрозділів МВС України, органів прокуратури, Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, депутатів місцевих рад і представників місцевих провайдерів, операторів телекомунікацій.

Виконання Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»

4 червня виповнюється рік з набрання чинності Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», який визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов’язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.

Розділом ІІ Закону встановлено норми державного управління щодо доступу до інфраструктури об’єкта доступу. Відповідно до статті 5 Закону Кабінет Міністрів України:

  • координує та спрямовує діяльність органів державної влади з питань доступу до інфраструктури об’єкта доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні;
  • затверджує Правила надання доступу до інфраструктури об’єктів доступу.

Зазначені Правила надання доступу до інфраструктури об’єктів доступу відповідно до завдань покладених статтями 7, 8, 9, 10 Закону розробляють: Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, трубопровідного транспорту, міського електротранспорту та у сферах використання повітряного простору України, метрополітенів, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв’язку, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Зазначені Правила погоджує Центральний орган виконавчої влади в галузі зв’язку.

Також на центральні органи виконавчої влади та на НКРЗІ покладено завдання щодо розробки та затвердження методик визначення плати за доступ до елементів інфраструктури відповідних об’єктів доступу.

Прийняття вказаного Закону – це був результат плідної та злагодженої роботи галузі, держави  та величезний прорив у регулюванні питань доступу до інфраструктури з метою розвитку телекомунікаційних мереж. З його прийняттям повинні були бути знівельовані всі складнощі, пов’язані з розвитком телекомунікаційної інфраструктури в країні.

Станом на сьогодні Кабінет Міністрів України затвердив лише Правила надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку підготовлені НКРЗІ. Постанови Уряду та накази міністерств, необхідні для повноцінної роботи та реалізації норм Закону не затверджені.

За відсутності підзаконних нормативно-правових актів Закон не працює. В рази більшою, аніж передбачено нормами Закону, встановлюється плата за доступ до інфраструктури; всупереч Закону встановлюються нові додаткові види плати за доступ; встановлюються обмеження в кількості та можливостях обслуговувати вже встановлене на інфраструктурі телекомунікаційне обладнання.

Зволікання стримує виконання програм Уряду щодо забезпечення доступу до Інтернету в усіх населених пунктах, подолання цифрового розриву в країні.

Комітет неодноразово звертався і до відповідних міністерств, і до КМУ щодо підготовки підзаконних нормативно-правових актів і розглядатиме питання виконання Закону на своєму засіданні 5 червня 2018 року, за результатами розгляду планує:

звернутися до Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо невідкладного виконання ними вимог Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» № 1834-VIII, а саме розроблення, затвердження, прийняття передбачених цим Законом нормативно-правових актів, перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

звернутися до Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо розміщення на офіційних веб-сайтах міністерств інформаційних листів з роз’ясненнями про обов’язковість застосування, у період до розроблення та затвердження міністерствами методик визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу, Статті 17 Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» № 1834-VIII, а саме про неперевищення плати за доступ граничних розмірів встановлених частиною сьомою цієї статті, сталості плати за доступ, заборони встановлювати додаткову плату за доступ, крім визначеної цим Законом;

звернутися до Міністерства юстиції України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Антимонопольного комітету України, Державної регуляторної служби України з питанням щодо невідкладності розгляду та опрацювання нормативно-правових актів направлених на виконання Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» № 1834-VIII.

Про заходи щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 10.04.2018
№ 4888/0/2-18, та за результатами засідання 19.04.2018 Воєнного кабінету при Раді національної безпеки і оборони України, Адміністрацією Держспецз’язку за участю Національної ради телебачення і радіомовлення був розроблений проект розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження Плану вимкнення аналогового телебачення з кінцевим терміном – 30.06.2018 року.

16 травня 2018 року після доопрацювання проект розпорядження був повторно направлений на погодження до зацікавлених державних органів (Міністерства оборони України, Міністерства інформаційної політики України, Служби Безпеки України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері інформатизації та зв’язку, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України).

З метою  здійснення більш системних і цілеспрямованих дій щодо реалізації державної політики у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, підвищення кількості та якості надання послуг, активізації процесів входження України у європейський простір учасники слухань в Комітеті Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку рекомендують:

  1. Кабінету Міністрів України:
  • Розробити та затвердити нормативно-правові акти у відповідності до вимог Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”;
  • дати відповідні доручення Міністерству внутрішніх справ України та Національній поліції України вжити необхідних заходів із запобігання крадіжок та пошкоджень телекомунікаційного обладнання;
  • дати доручення відповідним міністерствам розробити та надати на затвердження Уряду нормативно-правові акти відповідно до вимог Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»;
  • забезпечити затвердження Плану вимкнення аналогового телебачення та забезпечити впровадження в Україні цифрове телерадіомовлення.
  1. Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку:
  • заслухати (жовтень 2018 р.) інформацію Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, обласних держаних адміністрацій Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Полтавської та Харківської областей про вжиті заходи із запобігання крадіжок та пошкоджень телекомунікаційного обладнання;
  • звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності щодо прискорення розгляду та подання до Верховної Ради України проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо операцій з металобрухтом та посилення відповідальності за викрадення телекомунікаційного обладнання) (реєстр. № 6454).
  • звернутися до Кабінету Міністрів України та органів місцевого самоврядування  з проханням створити при виконкомах місцевих рад комісії з питань перевірки дотримання порядку здійснення операцій з металобрухтом,  припинення діяльності нелегальних пунктів прийому металобрухту, стану нарахування і сплати податків та страхових внесків, за участі і з залученням представників відповідних підрозділів МВС України, органів прокуратури, Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, депутатів місцевих рад і представників місцевих провайдерів, операторів телекомунікацій.
  1. Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти:
  • під час доопрацювання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав (реєстр. № 7539) врахувати пропозиції Комітету з питань інформатизації та зв’язку в частині визначення «кабельної ретрансляції».
  1. Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики:
  • розглянути можливість законодавчої ініціативи щодо внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у частині визначення переліку універсальної програмної послуги і, з метою усунення подвійних стандартів,  і виключити з її складу комерційні телепрограми місцевої і регіональної категорій мовлення, що відповідно до ліцензій на мовлення здійснюють цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, що використовується провайдером програмної послуги;
  • розглянути можливість законодавчої ініціативи щодо спрощення порядку подання звітної інформації щодо структури власності провайдерами програмної послуги, враховуючи те, що провайдери програмної послуги не здійснюють редакційний контроль за змістом телепрограм.
  1. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення:
  • протягом двох місяців з дня вимкнення ефірного аналогового телебачення розглянути на своєму засіданні питання про внесення змін до  переліку програм універсальної програмної послуги відповідно до норм чинного законодавства та оприлюднити його в порядку, встановленому частиною четвертою статті 17 Закону України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»;
  • запланувати на 2019 рік заходи щодо створення електронних кабінетів ліцензіатів, через які  здійснювати обмін інформацією, яка передбачена законодавством, але не включена до бланку ліцензій провайдерів програмної послуги.

 

За матеріалами: http://komit.rada.gov.ua